Intellect.Org.UA Intellect.Org.UA
Міжнародний центр перспективних досліджень

e-mail:   пароль:
Науковці будують храм науки. Генії прорубують в ньому вікна.

 Головна >  Типи матеріалів >  Новий Кур'єр




Проект політичної реформи

За підтримки АМР США









www.politdumka.kiev.ua

Y



2006 — рік української книжки в Україні.

Интернет-журнал "Кiевскiй Телеграфъ"

Дитячі Будинки України



Радіоп'єси
РУБРИКА>Новий Кур'єр

Дата останнього оновлення: 28.05.2003


 версія для друку

14.02.2003 09:59
Український освітній центр реформ

Пенсійна арифметика



Про пенсійну реформу на високих рівнях говорять так давно і так часто, що, мабуть, від цих розмов вже стомилися не тільки пенсіонери, а й ті, кому про пенсію ще зарано думати. І в цьому полягає велика небезпека. На думку заступника державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики Володимира Матвійчука, пенсійну реформу в Україні забалакують

Якщо про це говорить державний чиновник такого рівня, то що вже казати про нас, пересічних? Втім, по суті.

Категоричність Володимира Матвійчука спровокована відсутністю “пенсійних” законів. А без них, хоч як намагайся, а реформу з місця не зрушити.
Йдеться про два базові закони, що стосуються загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Зрозуміло, що законами їм ще належить стати, а поки що вони залишаються законопроектами. Та от біда, законопроектами вони залишаються вже давно.

У заступника голови парламентського Комітету у справах інвалідів, пенсіонерів та ветеранів Валерія Альошина своя версія того, чому пенсійна реформа гальмується на законодавчому рівні: “Ми маємо новий склад парламенту, нових народних депутатів, які по-різному оцінюють той спадок, що їм дістався”.
Щоправда, свою версію Валерій Альошин висловив раніше — ще на початку жовтня. Але що змінилося відтоді? У пенсійних питаннях, на жаль, нічого — згаданих законів як не було, так немає і досі. Хіба що депутати протягом кількох місяців встигли призвичаїтися, тобто перестали бути “новими”, хоча навряд чи це можна записати до їхнього активу.
У Володимира Матвійчука — своє розуміння депутатсько-пенсійної пасивності. З його виступу на засіданні Національного прес-клубу реформ: “Пенсійна реформа гальмується через лобіювання певних інтересів”.
Тепер дещо можна зрозуміти. А щоб стало зовсім зрозуміло, уточню, про які інтереси йдеться — про грошові. Простіше кажучи, певні кола (які саме Володимир Матвійчук не став уточнювати) прагнуть одержати доступ до фінансових ресурсів, що їх буде сконцентровано як в накопичувальній частині загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, так і в системі недержавного пенсійного забезпечення.
Погодьтеся, що це ласий шматок. А наскільки ласий, судіть самі: в країні, за повідомленням заступника голови правління Пенсійного фонду України Анатолія Боніславського, 27 млн. працездатних громадян. Тепер відмінусуйте тих, хто з різних причин офіційно опинився за прохідною. Таких, за даними Державного центру зайнятості протягом січня-жовтня 2002 року нараховувалося 2,5 млн. чоловік. Отже одержимо потрібну цифру — число тих, хто працює і, як мінімум, час від часу одержує зарплатню.

Зважимо й на те, що за реформованої пенсійної системи за всіх працюючих роботодавці мають перераховувати кошти до накопичувальної частини загальнообов’язкового державного страхування. Той відсоток незначний, але копійка до копійки і виходить кругленька сума.

І це ще не все. Реформована пенсійна система передбачає створення недержавних пенсійних фондів. І, зрозуміло, туди так само “крапатимуть” гроші. Саме крапатимуть. У Польщі, де вже відбулася пенсійна реформа, теж починалося з цього “крапання”. А потім, коли зарплатня зросла і сума, еквівалентна 300 доларам перестала бути підставою для того, щоб низько кланятися роботодавцю, аж задощило.
До слова, у Києві середня зарплатня перевищує 617 гривень. Для решти міст і особливо малих міст вона поки що залишається мрією. Але мрії, як відомо, народжуються для того, аби їх здійснювати. Врешті-решт, не бідувати ж нам і в майбутньому так само, як зараз. Та й влада обіцяє, що згодом заживемо по-людськи.

Ті, хто поклав око на майбутні пенсійні кошти, звісно, все це спрогнозували. Взяли до уваги і те, що темпи економічного зростання в Україні залишаються стабільними. Однак ті, хто прагне взяти під контроль майбутні пенсійні кошти розуміють: перш ніж доступитися до них, треба зробити пенсійну систему контрольованою. А потім можна братися за ухвалу потрібних законів.

А поки що... Поки що дехто займається “пенсійною” арифметикою, а ті, хто лобіює інтереси цих піфагорів, давно і часто говорять про необхідність пенсійної реформи..






КОМЕНТАРІ

 Коментарів поки що немає




НОВИНИ
Генетично модифіковані рослини - небезпека чи необхідність

Верховна Рада планує розглянути в першому читанні законопроект "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"

Пенсійна арифметика

Обленергетична залежність

Деклароване енергозбереження

“Скупа” економія

ОПИТУВАННЯ

Які джерела інформації Ви вважаєте найоб’єктивнішими:

українські телеканали
21%
російські телеканали
7%
радіо
6%
українські газети
12%
російські газети
2%
українські інтернет-сайти
26%
російські інтернет-сайти
7%
інші закордонні інтернет-сайти
14%
чутки
5%
Запропонувати
Архів