Intellect.Org.UA Intellect.Org.UA
Власна справа

e-mail:   пароль:
У кожної людини є право на нашу думку

 Головна >  Типи матеріалів >  Новий Кур'єр




Проект політичної реформи

За підтримки АМР США









www.politdumka.kiev.ua

Y



2006 — рік української книжки в Україні.

Интернет-журнал "Кiевскiй Телеграфъ"

Дитячі Будинки України



Радіоп'єси
РУБРИКА>Новий Кур'єр

Дата останнього оновлення: 28.05.2003


 версія для друку

15.04.2003 12:19
Український освітній центр реформ

Генетично модифіковані рослини - небезпека чи необхідність



Наприкінці минулого століття біологія досягла таких вершин, що людина вже починає втручатися у “святая святих” всього живого. З лабораторій біотехнологічних компаній на сільськогосподарські угіддя вийшли створені без застосування класичних селекційних методів генетично модифіковані пшениця, кукурудза, рапс, картопля, соя, рис, тютюн...

Що принесуть такі досягнення людству? Чи не доведеться нащадкам жалкувати через них так само, як за непередбачені свого часу наслідки “великої хімії”, ядерних випробувань, огріхів атомної енергетики?

За словами заступника директора з наукової роботи Інституту агроекології та біотехнології Григорія Петюха, генетично модифіковані рослини (трансгенні, ГМ-рослини), не є вже, власне, природними формами. Вони створені не у спосіб, який використовує природа, а шляхом введення додаткових систем генів, вилучених зі спадкового апарату бактерій, вірусів і навіть тварин. Метою подібних експериментів проголошуються підвищення урожайності і поживності, стійкості до сільськогосподарських шкідників і вірусів та надання інших корисних властивостей, які не притаманні існуючим рослинам.

На початок 2002 року трансгенні культури вирощували вже понад п’ять мільйонів фермерів, здебільшого у США, Аргентині, Канаді, Китаї. Водночас є країни, які всіляко протистоять проникненню на свої території подібних рослинних форм. Велика Британія не дозволяє, наприклад, комерційне використання ГМ-рослин, більшість країн-членів ЄС та Японія забороняють експортувати до себе продукти, виготовленні з таких рослин.
Кілька років тому і в Україну потрапила генетично модифікована картопля. Повідомлялось, що через токсини, що їх виробляє сама рослина, її не поїдає колорадський жук. I відразу в колах науковців і аграріїв виникла дискусія щодо доцільності поширення “новинки” на наші лани.

У чому ж справа? А в тому, що наслідки використання генно модифікованих організмів невідомі. Ступінь ризику появи штучних нових форм, які не мають природної біологічної ніші, не піддається оцінці. За такої ситуації слід бути дуже обережними. Адже поява навіть нової хімічної сполуки (тобто об’єкта неживої природи) до промислового її впровадження обов’язково потребує розробки моделі, за якою фахівці оцінюють рівень безпеки застосування. Зазвичай це токсикологічна і екологічна моделі, моделі канцерогенезу й мутагенезу. “Для оцінки наслідків розповсюдження генетично модифікованих організмів сьогодні наука не має жодної моделі”, — повідомив Григорій Петюх.

“Наукові знання є недосконалими, і я поділяю всі побоювання моїх колег. Можу додати й низку суто медичних. Загалом вони зводяться то того, що небезпека генетично модифікованих продуктів не може бути ні заперечена, ні підтверджена. Вчені про це просто не знають. Свою дитину я нізащо не стала б годувати такими продуктами”,— запевнила Ольга Тимченко, завідувачка лабораторією генетичного моніторингу, вчений секретар Міжвідомчої ради з фундаментальних і прикладних проблем медичної генетики при Академії медичних наук та Міністерстві охорони здоров’я України.

Отже українські вчені не закликають до заборони генетичних досліджень. Вони лише проти поспішного виходу експериментів з лабораторій чи дослідних ділянок. Нікого не повинні заспокоювати твердження виробників ГМ-продуктів про те, що на сьогоднішній день не зареєстровано випадків побічних реакцій на їх вживання. Можливо, ми ще просто не дожили до таких реакцій, а генного “джина” вже випустили з глека.

Тим часом накопичуються дані про факти негативного впливу ГМ-рослин на довкілля. На фермерських полях провінції Саскачеван (Канада) вже практично зник “натуральний” рапс через експансію його трансгенних видів. З’являються “супер-бур’яни”, які не піддаються гербіцидам. Під впливом ГМ-рослин змінюється структура мікроорганізмів у грунтах, забруднюються генетичними “химерами” продукти харчування. Григорій Петюх повідомляє про публікації, які інформують про виявлення не властивих генетичних конструкцій бджолиного меду, про можливість витіснення звичних видів рослин трансгенними культурами через “надприродні” властивості останніх.

Отже в Україні вже маємо ГМ-рослини і не тільки згадувану картоплю. Матимемо і проблеми. Тим більше, що достовірна інформація про поширення у нас ГМ-рослин або про частку похідних від них харчових продуктів на ринку відсутня. Біотехнологічної навали, на думку фахівців, наш аграрний сектор не відіб’є, а тому вкрай необхідно дотримуватися норм закону “Про захист прав споживачів”. Мова йде про обов’язковість маркування всіх продовольчих товарів, фармацевтичних препаратів тощо. Покупцеві має бути гарантована можливість свідомого вибору товару, який містить або не містить генетично модифікованих компонентів. Правильно кажуть, що береженого й Бог береже.

Світлана Сосніна






КОМЕНТАРІ

 Коментарів поки що немає




НОВИНИ
Генетично модифіковані рослини - небезпека чи необхідність

Верховна Рада планує розглянути в першому читанні законопроект "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"

Пенсійна арифметика

Обленергетична залежність

Деклароване енергозбереження

“Скупа” економія

ОПИТУВАННЯ

Які джерела інформації Ви вважаєте найоб’єктивнішими:

українські телеканали
21%
російські телеканали
7%
радіо
6%
українські газети
12%
російські газети
2%
українські інтернет-сайти
26%
російські інтернет-сайти
7%
інші закордонні інтернет-сайти
14%
чутки
5%
Запропонувати
Архів