Intellect.Org.UA Intellect.Org.UA
"Мозкові центри" в США

e-mail:   пароль:
В науці слава достається тому, хто переконав світ, а не тому, хто перший набрів на ідею.

 Головна




Проект політичної реформи

За підтримки АМР США









www.politdumka.kiev.ua

Y



2006 — рік української книжки в Україні.

Интернет-журнал "Кiевскiй Телеграфъ"

Дитячі Будинки України



Радіоп'єси

ГОЛОВНІ РУБРИКИ



 версія для друку

21.09.2006 08:24
Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва

Всенародний референдум



Всенародний референдум
з питань взаємовідносин Придністров’я з Росією відбувся!
Чи відбудуться його результати?

Російська перемога в Придністров’ї – не вивчені українські уроки
Результати народного волевиявлення в Придністров’ї не вразили жодного з представників експертного співтовариства України, Придністров’я, Молдови та Росії. Придністров’я традиційно мало проросійську орієнтацію, а завдяки березневим прикордонним та митним зусиллям України та Молдови російський вектор став в регіоні ще більш потужним та зайняв безумовно домінуючі позиції. Тому сьогодні проблемні питання невизнаності, кількість можливих порушень, застосування владного ресурсу в ході референдуму та інші недоліки мають другорядне значення. Навіть опозиційні до уряду ПМР придністровські експерти, з якими автору цих рядків довелося спілкуватися в процесі міжнародного спостереження, безнадійно констатували, що Росія “приречена на перемогу”. При цьому відзначалося, що сьогодні нижче 75% рейтинг Росії скотитися не зможе навіть через можливе втручання вищих позаземних субстанцій, як це відбулося на думку деяких експертів в Україні в грудні 2004 р. під час героїчних подій помаранчевої революції. Тому чи 97%, чи 75% сьогодні це питання цифр, які не мають принципового значення до сучасного геополітичного розкладу. Єдиною помилкою офіційного Тирасполя експерти називають бездумну витрату коштів на агітацію російського вектору, який і так не потребує реклами.
Провідні українські “придністровознавці”, намагаються виправдовувати російську перемогу потужними фінансовими ресурсами (до 15 млн. дол.. США), які нібито витратив Кремль на Придністров’я. Інші вказують на нібито “недемократичний” менталітет придністровців. Ця точка зору широко представлена в Україні, її прихильники стверджують, що оскільки придністровцям не знайомі радощі демократичного устрою, вони в автократичній темряві під впливом потужної пропаганди не можуть зробити вірний вибір. В цілому можна знайти безліч аргументів, але вони не змінять сучасну політичну реальність - Росія укріпилася в регіоні. Росія, використовуючи помилки сусідів переграє їх, а Балто-Чорноморські дуги та демократичні Форуми вільного вибору безмовно споглядають за перебігом подій бовтаючись в політичному хвості процесу. Під російським прапором консолідувалася більшість населення, яке сьогодні не залишає політичним опонентам жодних шансів на реванш.
І слід сьогодні визнати, що не останню роль в цьому процесі відіграла і Україна, урядова команда якої вже півроку перебуває на лаві запасних придністровського врегулювання, а візити вищих урядовців перетворюються на опереточні розваги з улюлюканням розлючених придністровських жителів, як це наприклад сталося нещодавно в Бендерах. Не продуманість української політики, суспільно-політичний сомнамбулізм та байдужість офіційного Києва і українських громадських організацій, факти корупції, про які говорять жителі Придністров’я, коментуючи окремі процедурні аспекти пов’язані з отриманням українського громадянства все це створює потужний політичний тягар негативних важелів. Їх кінетична енергія неухильно тягне українського рульового на дно придністровського врегулювання. Новий український уряд має проаналізувати загальну ситуацію, спокійно сісти за стіл і досконало вивчити придністровські уроки, якщо не бажає і надалі плестися у хвості чужих геополітичних ігор.
А щодо референдуму, то його результати неодмінно відбудуться, але не через визнання Росією Придністров’я, а через подальше нарощування російської політичної, економічної присутності в регіоні. Гарний приклад в даному плані подає Румунія, яка зараз відкрила свої двері для всіх страждаючих та жагучих румунського громадянства, що призвело до небувалого політичного та громадського ажіотажу в Республіці Молдова. Зараз уряд Молдови розгублено спостерігає як громадяни країни панічно відкопують свої румунські коріння та вишукують можливості отримати румунське громадянство до вступу Румунії в ЄС.

Кримський слід Придністровського референдуму
Однією з топ-новин Придністровського референдуму є нібито існуюча загроза перенесення придністровського досвіду на Кримське підґрунтя. Вже третій день відомий експерт Ігор Синєволос, віщає про придністровську загрозу, яка несе в український Крим сепаратистські настрої. Найбільш забавне та трагічне в цій історії (а смішне та трагічне завжди крокують поруч) те, що пан Синєволос, до послуг якого до речі представлені можливості ТВ-1, по суті продовжує грати в ігри, сценарій яких був написаний поза межами України. Потужна подача подібної інформації цілком та повністю вигідна Росії. Тобто експерт звісно не свідомо і головне безкоштовно обслуговує російські політичні інтереси.
Ну, по-перше надмірна трансляція в ефірі цієї сумнівної з політичної точки зору загрози створює необхідний інформаційний та ідеологічний фон саме для поширення сепаратистських тенденцій. Тобто пан Синєволос несвідомо виступає як “пропагандист сепаратизму” та “рекламний агент” російських організацій “Наші”, “Євразійський Союз Молоді”. А радикально налаштовані та пересічні жителі Криму невільно втягуються в сепаратистський дискурс через надмірно акцентуацію центральними телевізійними каналами України цієї тематики. Якщо так продовжувати і далі то я думаю, що таким чином можна буде дійсно переконати або зацікавити населення Криму вказаними політичними перспективами. Так, інформаційна протидія зазначеним “сепаратистським погрозам” необхідна, але робити її таким чином безглуздо з точки зору українських державних інтересів.
По-друге, дійсно в Росії існують політичні сили, які сповідують відверто імперську ідеологію. Вона як правило передбачає повернення Криму Росії, відновлення СРСР, перегляд кордонів та інші радикальні заходи, які більш стосуються жанру гротескних, а точніше карикатурних політичних проектів. Не зупиняючись на джерелах фінансування зазначених організацій хотілося б відзначити необачний характер використання сучасними ЗМІ інформації, що стосується зазначених організацій. В нашому випадку “сепаратизм” приписали українському та придністровському “Прориву”, а на ділі цим займалася організація “Євразійський Союз Молоді”. Дійсно на наступний день після конференції в Тирасполі в офісі ММК “Прорив” пройшла прес конференція російської громадської організації “Євразійський Союз Молоді”. Ідеологічний продукт цього заходу прес-реліз (див. додаток) доводить не серйозність намірів, а поспішність, неорганізованість та загальну сумбурність прес-конференції в тексті прес-релізу багато стилістичних та орфографічних помилок, (в одному місті навіть замість ПМР написали ПРМ; мабуть було ніколи передивлятися, а з верхів надали лише заголовок прес-конференції, остаточне прийшлося дописувати на ходу).
Поверхневий аналіз тексту доводить, що це погано заготовлена “страшилка”, з гучною назвою, яка має для України сепаратистський політичний підтекст. Її політична спрямованість націлена на недопущення відродження української політичної присутності в Придністров’ї. Тобто в Україні зусиллями вітчизняних ЗМІ, які необачно проковтнули Кримську пілюлю псевдо-придністровського виготовлення штучно створюється образ Придністров’я, як носія та джерела сепаратизму.
В результаті маємо наступне:
1. Певні політичні кола Молдови малюють Україні – жахливий карикатурний портрет Придністров’я, як чорної діри, через яку нібито прямують в усі сторони потоки контрабанди зброї і т.інш.
2. Окремі російські політичні сили малюють Україні – вкрай небезпечний образ Придністров’я як носія сепаратизму і тим самим б’ють по найбільш больовій політичній точці нашої держави.
3. Збентежена Україна мовчки згортає всі свої славетні плани та ініціативи і виходить за скобки придністровського врегулювання та погоджується на другорядну роль серед основних політичних гравців. Вона знову стає об’єктом зовнішньої політики а ні її суб’єктом.

Такий сценарій мабуть до вподоби нашим політичним конкурентам, але він суперечить національним зовнішньополітичним інтересам.

Георгій Бянов
Центр досліджень південноукраїнського прикордоння







КОМЕНТАРІ

 Коментарів поки що немає




НОВИНИ
SOS!!! МIЖНАРОДНА БЕЗСТРОКОВА МЕДIА-АКЦIЯ "НАБАТ- ЗАХИСТИ КУЛЬТУРУ В УКРАЇНІ!!!"

Київська мерія закриває останню книгарню на Хрещатику!

25 жовтня 2007 р. у Харківському національному університеті ім.В.Н.Каразіна відбулась Міжнародна науково практична конференція “ЗМІ проти екстремізму і тероризму. Евроатлантичний підхід”.

Дискусія «Вибори-2007: як спрацювали соціологи?»

Нове число аналітичного журналу "Схід"

Засідання “Елітарної світлиці”

Міжнародна науково – практична конференція

Український переклад книжки відомого історика Андреаса Капелера "Мала історія України"

ЗМІ проти екстремізму і тероризму. Євроатлантичний підхід

Выборы-2007 и транспорт: ЗАКОНОМЕРНОСТИ ПОЛИТИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА В УКРАИНЕ.Неожиданностей не произошло. Часть 1.

ОПИТУВАННЯ

Які джерела інформації Ви вважаєте найоб’єктивнішими:

українські телеканали
21%
російські телеканали
7%
радіо
6%
українські газети
12%
російські газети
2%
українські інтернет-сайти
26%
російські інтернет-сайти
7%
інші закордонні інтернет-сайти
14%
чутки
5%
Запропонувати
Архів