Intellect.Org.UA Intellect.Org.UA
"Мозкові центри" в США

e-mail:   пароль:
42.25% статистичних даних люди придумують, не встаючи з-за столу

 Головна >  Політика >  Регіональна політика




Проект політичної реформи

За підтримки АМР США









www.politdumka.kiev.ua

Y



2006 — рік української книжки в Україні.

Интернет-журнал "Кiевскiй Телеграфъ"

Дитячі Будинки України



Радіоп'єси
РУБРИКА>Регіональна політика

Дата останнього оновлення: 10.11.2007


 версія для друку

07.09.2007 13:45
Фонд "Демократичні ініціативи"

Про словацький досвід входження до НАТО дізнавались в регіонах України



Фонд “Демократичні ініціативи” провів низку презентацій книжки “Шлях Словаччини до НАТО”, яка містить матеріали про словацький досвід євроатлантичної інтеграції, що нині досить актуальний для українського суспільства.

Про нове видання мали змогу дізнатися у таких містах, як Чернівці, Ужгород, Львів, Черкаси, Кіровоград, Херсон, Одеса.Презентації проходили у місцевих прес-клубах реформ, куди були запрошені журналісти, політологи, представники неурядових організацій – усі ті, хто цікавиться проблемами євроатлантичного вибору України. Представляв книжку на усіх прес-конференціях директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів.

Відкриваючи прес-конференцію у Чернівецькому прес-клубі ринкових реформ, пан Кучерів так пояснив актуальність видання для України: “Словаччина для України є найкращим прикладом. Вона мала ситуацію, подібну до української, – керівництво держави виступало за її вступ до Альянсу, а достатньої підтримки населення не було. Відтак словацькі сусіди розробили програму, де громадські організації взяли на себе інформування населення щодо НАТО і наслідків вступу Словаччини до Альянсу”.

В Закарпатській області ця тема здобула чи не найширший резонанс у засобах масової інформації. Про те, що інформаційна кампанія щодо вступу України до НАТО перебуває сьогодні в Закарпатській області в жалюгідному стані, пише Інтернет-видання Mukachevo.net: “ Проблема полягає передусім у низькій обізнаності місцевих чиновників, які своєю чергою не сприяють отриманню необхідної інформації громадянами”.

Презентуючи книгу та розповідаючи про шлях Словацької держави до Північноатлантичного альянсу в Кіровоградському прес-клубі реформ, Ілько Кучерів розвіяв міф про стратегічну зацікавленість НАТО в Україні. “Адже блок нікого не вербує, кожна країна має вирішити для себе сама – вступати до нього чи ні”, – заявив директор Фонду. Журналістів, зокрема, цікавило й питання, чи погіршаться стосунки з Росією в разі вступу України до НАТО, на що пан Кучерів відповів: “Для Росії навіть вигідно, аби ми вступили до блоку: тоді їй самій буде легше лобіювати свої інтереси в Європі. І якщо ми хочемо, щоб нашу країну поважали, треба навчитися так само жорстко і цілеспрямовано, як наш північний сусід, захищати і відстоювати власні позиції”.

На прес-конференціях журналісти чимало запитань адресували словацькій стороні, яка виступила співорганізатором видання книжки “Шлях Словаччини до НАТО”. Їх, зокрема, цікавили такі питання, чи не шкодують словаки про те, що стали членами НАТО, навіщо Словаччині треба було вступати до Альянсу і чи могла Словаччина вступити до ЄС, не вступивши до НАТО.

На запитання журналістів відповідає президент Інституту з громадських питань ( IVO) Григорій Мєсєжніков.
– Зачем Словакии надо было вступать в НАТО? Кто ей угрожал?
– Вопрос не стоял так, что Словакии угрожало какое-то конкретное государство. В Словакии процесс подключения к евроатлантической интеграции был составной частью процесса реформирования общества и демократизации. Основные политические силы страны воспринимали оба эти процесса как взаимосвязанные.
Для обеспечения надлежащего уровня безопасности, проведения внутренних реформ Словакия решила вступить в ЕС и НАТО. НАТО – это сообщество демократических государств, эффективно функционирующая система безопасности, сильная политическая составляющая. Словакия, вступая в НАТО, повышала общий уровень безопасности, достигала того самого уровня безопасности, что и наши соседи.
– Не жалеют ли словаки о том, что стали членами НАТО?
– По всем опросам общественного мнения, согласие с тем, что Словакия вступила в НАТО, не падает, а наоборот, происходит определенное повышение уровня поддержки членства Словакии в Североатлантической организации. И этому есть рациональное объяснение. Словакия развивается как государство c консолидированной демократической системой. Экономическое развитие Словакии также улучшилось в последние годы. Зарубежный инвестор воспринимает Словакию как стабильное государство. И, естественно, при решении вкладывать деньги в словацкую экономику он учитывает то, что Словакия входит в ЕС и НАТО.
Поэтому какого-либо сожаления, высказываемого партиями по поводу вступления Словакии в НАТО, нет. Более того, те партии, которые или скептически относились к членству Словакии в НАТО, или даже открыто выступали против, сегодня выступают с реалистических позиций. К примеру, Словацкая национальная партия, которая была главной антиатлантической силой в Словакии, в своей предвыборной программе 2006 года заявила, что принимает членство в НАТО как реальность, поэтому никаких действий «против» предпринимать не будет.
– Не выгоднее ли Словакии было стать нейтральным государством по примеру соседней Австрии?
– Исторические судьбы Словакии и Австрии отличаются. Когда возникло НАТО, Австрия была оккупирована, в том числе и советскими войсками. Поэтому для Австрии ценой прекращения советской оккупации было объявление своего нейтрального статуса.
Для Словакии вступление в НАТО было важно, поскольку до того времени она была членом оборонной организации, в которую в составе Чехословакии вступила недобровольным образом. Членство в НАТО для Словакии означало усиление статуса независимого государства. Будучи членом сообщества демократических государств, Словакия подтвердила свой цивилизационный выбор.
Кроме этого, готовясь к вступлению в НАТО, словацкие эксперты провели исследование, которое подтвердило, что для страны участие в коллективной системе безопасности выгоднее с экономической точки зрения. Нейтралитет обошелся бы Словаки дороже.
– Могла ли Словакия вступить в ЕС, не вступив в НАТО.
– У политических сил Словакии даже не возникало такой идеи. Вопрос так никогда не стоял. И если даже гипотетически представить, что какая-то страна, к примеру, Словакия, заявила б, что хочет вступить в ЕС, минуя членство в НАТО, то Евросоюз непременно начал бы выяснять, почему это государство отказывается участвовать в коллективной безопасности наряду со своими соседями, почему требует для себя исключительных условий. Для всех бывших соцстран, которые вступили и в ЕС, и в НАТО – это и вышеградские страны, и Словения, и балтийские государства – вступление в обе организации означало очевидное подтверждение выбора демократического пути развития и реформирования государств.
– А может ли Украина вступить в ЕС, не вступая в НАТО?
– Если подходить к этому вопросу реалистически, то, думаю, что для Украины гораздо более благоприятная ситуация создалась бы в том случае, если бы она на своем пути к Евросоюзу подала заявление и вступила бы в НАТО. Надо учитывать, что критерии членства в ЕС и НАТО, по сути, идентичны с точки зрения политического развития и уровня демократии. Членство в НАТО в перспективе усилит стабильность демократических институтов, сделает выбор демократии для Украины необратимым. Хотя, на мой взгляд, он и сейчас необратим. Потому что Украина, по сравнению со всеми остальными странами бывшего Союза, самая продвинутая по демократическому развитию. А членство в НАТО было бы окончательным подтверждением этому. И для вступления в Евросоюз были бы созданы более благоприятные условия.
– Чувствует ли Словакия давление со стороны НАТО с целью провести массовое перевооружение?
– Наш опыт пока не подтверждает опасения, что после вступления в НАТО страна сразу же попадает под давление этой организации и начинает перевооружаться под ее стандарты, вкладывая под это огромные средства. Естественно, развитие системы вооружения происходит. Но это закономерный процесс – замена устаревшего оборудования. По вступлении Словакии в НАТО процесс перевооружения в стране носит системный характер. Никто не принуждает нас отказываться от стрелкового оружия и вообще от того вооружения, которое на сегодняшний день имеется в Словакии. На вооружении у Словацкой армии сейчас находятся самолеты-истребители, закупаемые еще во времена Чехословакии у Советского Союза. Сегодня Россия на коммерческих условиях обслуживает и модернизирует эти МИГи.
Но, естественно, когда ресурс старого оборудования закончится, Словакия обратится, скорее всего, к западным производителям, ведь совместимость в системе коллективной безопасности наиболее важна. Однако в настоящее время НАТО не рассматривает этот вопрос как проблему, считая, что главнее всего соблюдение принципа интероперативности.






КОМЕНТАРІ

 Коментарів поки що немає




НОВИНИ
SOS!!! МIЖНАРОДНА БЕЗСТРОКОВА МЕДIА-АКЦIЯ "НАБАТ- ЗАХИСТИ КУЛЬТУРУ В УКРАЇНІ!!!"

25 жовтня 2007 р. у Харківському національному університеті ім.В.Н.Каразіна відбулась Міжнародна науково практична конференція “ЗМІ проти екстремізму і тероризму. Евроатлантичний підхід”.

Міжнародна науково – практична конференція

ЗМІ проти екстремізму і тероризму. Євроатлантичний підхід

«Східний часопис»: досвід і уроки створення масової україномовної газети на Донбасі (1992-1997 рр.)

Про словацький досвід входження до НАТО дізнавались в регіонах України

Позачергові вибори: „против лома нет приема” - ефективний громадський моніторинг і загроза виведення виборів за межі правового поля

Путь Причерноморья в Европу - через поликультурность и многонациональность

Нова книга про голод 1946-1947 рр. на Донбасі.

Нова книжка з Європейської інтеграції

ОПИТУВАННЯ

Які джерела інформації Ви вважаєте найоб’єктивнішими:

українські телеканали
21%
російські телеканали
7%
радіо
6%
українські газети
12%
російські газети
2%
українські інтернет-сайти
26%
російські інтернет-сайти
7%
інші закордонні інтернет-сайти
14%
чутки
5%
Запропонувати
Архів